Робота з обдарованими дітьми
Обдарованість, з точки зору біології, — це вияв розумових, художніх, фізичних можливостей людини, які значно перевищують середній рівень. Народження обдарованої дитини визначається спадковістю, а її розвиток — навчанням і вихованням. Обдарована людина має, як правило, особливу будову і функціональні особливості головного мозку, а також окремих його аналізаторів. Тривалий час явище обдарованості вивчали в рамках педагогіки. Згодом його дослідженням стали займатися психологи. І тільки в останні 50 років фундаментальні наукові дослідження біологічних основ обдарованості людини стали предметом анатомії, фізіології, генетики та біохімії. Обдарованість може проявлятися в різних видах діяльності. Її не можна визначити за якимось одним критерієм, оскільки вона виявляється в наборі взаємопов'язаних якостей. Так, в обдарованих людей добра пам'ять, увага, логічне або ж образне мислення. Одним із компонентів креативності є дивергентне — творче (Дж. Гілфорд), нешаблонне (Е. ле Боно) мислення. За Дж. Гілфордом, дивергентне мислення характеризується такими особливостями:
- легкість і продуктивність — тобто наскільки швидко індивід може створювати певні продукти творчості: ідеї, думки, об'єкти тощо;
- гнучкість — здатність швидко переключатися з однієї проблеми на іншу або об'єднувати їх;
- оригінальність — своєрідність мислення, незвичний підхід до проблеми, її нове розв'язання;
- точність (відповідність) — стрункість розумових операцій щодо тієї чи іншої проблеми, вибір рішення, адекватного поставленій меті.
Обдарованість може проявлятися в різні періоди розвитку людини. Для обдарованих дітей характерними є рання мова, великий словниковий запас, допитливість. Творча дитина, як правило, енергійна, дотепна, відрізняється розвиненою пам'яттю і виявляє значну самостійність у думках і поведінці. Обдаровані діти здатні класифікувати інформацію, вміють користуватися накопиченими знаннями. Вони із задоволенням сприймають складні завдання, під час виконання яких виявляють неабияку увагу, наполегливість. Дитина високої творчої спрямованості здатна з головою заглибитися в те, що її цікавить, вона дуже винахідлива в образотворчій діяльності, іграх,використанні різних матеріалів, висловлює багато різних міркувань з приводу конкретної ситуації, здатна по-новому підійти до розв'язання проблеми. Обдарованість може бути загальною, коли дитина має потяг до різних видів праці та мистецтва, але може бути і спеціальною, коли інтерес проявляється до якогось одного виду діяльності (музичний, художній, спортивний напрями тощо).
Зрозуміло, що здатність до творчості, поєднана з високим інтелектуальним рівнем, — це виняток, рідкісне явище у звичайному шкільному класі. Проте потенційна творчість, як свідчать зарубіжні та вітчизняні психологічні дослідження, притаманна кожній дитині. Завдання педагога — створювати умови, за яких схильність дітей до нового, нестандартного, їхнє бажання самостійно вирішувати поставлені завдання можуть набути розвитку.
Методи плекання обдарованої дитини
Чинники, що впливають на формування творчої особистості
Виховання творчої особистості –кредо творчих
- Я маю творчий потенціал.
- Я хочу реалізувати його.
- Я певен, що мені все вдасться.
- Я схильний ризикувати.
- Я вмію бачити проблему і можливості її розв'язання.
- Я маю критичне і гнучке мислення.
- Я в пошуку!
- Я виховаю творчу особистість!!!
Кожна обдарована (талановита) дитина — індивідуальність, яка потребує особливого підходу. Виявити талант—таке завдання має ставить перед собою творчий педагог. Важливим критерієм визначення обдарованої (талановитої) дитини, є чисельні тести, рекомендовані психолого-педагогічного літературою. Проте практика їх використання виявила, що вони не є універсальним методом визначення обдарованості, оскільки навіть у найточніших із них імовірність не перевищує 70—80 %, а тому тестування доповнюємо спостереженням за дітьми. Розібратися в деяких підходах до виявлення ознак обдарованості в процесі безпосереднього спостереження за дитиною допомагає створена творчою групою педагогів школи матриця для виявлення ознак обдарованості у дітей.